Про це заявив Голова ДПС України Олександр Клименко під час спільної прес-конференції ДПС України та аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers в Україні.

«Ми давно заявили курс на перетворення нашої служби з фіскального відомства на сервісне. І поступово, за допомогою експертів світового рівня, переходимо від ідеї та гасла до ґрунтовної концепції, до детального плану роботи, яким має керуватися будь-який співробітник ДПСУ – від голови до інспектора», – зауважив він.

За пропозиціями фахівців визнаної у світі аудиторської компанії PricewaterhouseCoopers, які працюють зараз над розробкою стратегії розвитку ДПСУ, саме сервісні функції мають бути покладені в основу перетворень у податковій сфері. Сьогодні на податковий облік витрачається 657 годин робочого часу бухгалтера на рік, і за цим показником Україна займає 175-е місце у рейтингу Світового банку Paying Taxes.

«Такою є, на жаль, наша стартова позиція. Ми не приховуємо цієї проблеми і не прикрашаємо дійсність. Всі наші зусилля спрямовані на виправлення ситуації. І одним з першочергових завдань визначено скорочення витрат часу платників на роботу з податковою документацією», – додав О. Клименко.

Голова ДПСУ висловив сподівання, що підвищення позицій Україні у міжнародних рейтингах сприятиме зростанню інвестиційної привабливості нашої держави.

«Використовуючи в роботі рекомендації міжнародних аудиторів, ми тим самим формуємо для бізнес-спільноти чіткий та зрозумілий сигнал: наповнення бюджету «будь-якою ціною» – не є головною метою роботи податкових органів України. Це лише похідна від наших сервісних функцій. А в центрі уваги для нас – платник податків, основний замовник наших послуг, наш роботодавець», – підкреслив Олександр Клименко.

Джерело: Державна податкова служба.

Про це в інтерв’ю телеканалу Euronews повідомив прем’єр-міністр Микола Азаров.

“У четвер (10 травня) відбулося засідання уряду, на якому були затверджені результати конкурсу на розробку Юзівської та Олеської площ, які мають величезні запаси газу, їх будуть розробляти 2 компанії: Chevron і Royal Dutch Shell”, – сказав він.

Згідно з інформацією прес-служби Кабміну, прогнозні ресурси Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн куб. м газу.

На етапі геологічного вивчення планується залучити мінімум 1,6 млрд гривень інвестицій і 30 млрд гривень на етапі промислової розробки.

Прогнозні ресурси Олеської площі – 2,98 трлн куб. м газу.

На етапі геологічного вивчення планується залучити 1,3 млрд гривень інвестицій і 25 млрд гривень на етапі промислової розробки.

Як повідомляли Ukranews, міжвідомча комісія з організації та проведення конкурсів на укладення угоди про розподіл продукції вибрала Shell і Chevron переможцями 10 травня.

У конкурсі на Юзовську площу брали участь компанії Exxon Mobil (США), Shell і російсько-британська ТНК-BP.

Заявки на Олеську площу подали Chevron і Eni SpA (Італія).

Джерело: Українські новини.

Сільське господарство становить колосальний інтерес для інвесторів, оскільки невеликі інвестиції можуть давати значну віддачу.

Таку думку висловив виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко на прес-конференції у Києві в середу, повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

«Я думаю, що сільське господарство становить колосальний інтерес для інвесторів. Воно має цілий ряд своїх переваг: земля, відносно розвинена інфраструктура, відносно кваліфікована робоча сила, при повній відсутності нормальних технологій» – заявив експерт.

За його словами, невеликі інвестиції можуть давати значну віддачу. “Враховуючи, що врожайність у нас у 2,5 раза менша ніж у Європі, потенціал колосальний”, – додав О. Устенко.

У свою чергу фінансовий аналітик Ерік Найман зазначив, що пріоритетною галуззю є все-таки не сільське господарство, а виробництво продуктів харчування.

«Треба продавати не зерно, а сублимовані продукти і більше займатися переробкою. Україна зараз є сировинним додатком у великих американських зернових трейдерів, хоч сама може переробляти велику частину продовольства», – підкреслив експерт.

Експерти також відзначили серед інвестиційно-привабливих ресурсів енергетику та IT-технології.

Джерело: УКРІНФОРМ.

Нацбанк відрапортував про оптимістичні дані статистики: на третьому місяці Україна змогла вийти в «плюс» платіжного балансу.

Профіцит зведеного платіжного балансу України в березні 2012 року склав $375 млн, тоді як в попередньому місяці був зафіксований його дефіцит $55 млн, а в минулому році (березень-2011) було зафіксовано негативне сальдо в розмірі $511 млн.

Такі дані оприлюднив Національний банк України (НБУ) у п’ятницю, 27 квітня.

«Поліпшення стану платіжного балансу, насамперед, пов’язане зі скороченням дефіциту поточного рахунку — до $313 млн у березні (у порівнянні з $1,3 млрд в лютому). Це було обумовлено зниженням дефіциту торгівлі товарами (до $893 млн порівняно з $1,8 млрд у лютому) та отриманням значних дивідендів від прямих іноземних інвестицій за кордон», — йдеться в повідомленні.

В цілому дефіцит поточного рахунку у першому кварталі був досить низьким – $1,2 млрд

НБУ також відзначає, що в березні-2012 чистий приплив капіталу на фінансовому рахунку склав $688 млн (у березні-2011 — відтік на $102 млн), за перший квартал – $640 млн (за січень-березень-2011 — приплив на $2,453 млрд).

За даними НБУ, чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну в березні склав $127 млн (у лютому – $832 млн). Чистий приплив прямих інвестицій у цілому за перший квартал 2012 року склав $1,4 млрд (в січні-березні-2011 – $0,9 млрд), що в 1,6 рази більше порівняно з відповідним періодом минулого року.

Сальдо за кредитами і облігаціями у березні було негативним на рівні $132 млн: як і в попередні періоди, реальний сектор досить активно залучав зовнішні ресурси (чистий приплив – $389 млн), тоді як банківський скорочував зовнішню заборгованість (на $476 млн).

Джерело: Дзеркало тижня.

Участь у дискусії взяли голова InvestUkraine Сергій Євтушенко, директор компанії SigmaBleyzer Вадим Бодаєв, голова департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Олег Гнатцов, заступник директора департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України Людмила Воронцова, старший юрист податкової практики Baker&McKenzie Юрій Залуський,  керівник практики трудового права компанії «Sayenko Kharenko» Світлана Хєда, старший юрист «Squire Sanders» Олена Білозор, директор відділу податкового і юридичного консультування KPMG  Тетяна Заморська, радник з питань інвестицій та конкурентоспроможності Проекту USAID Душан Кулка, керівники представництв іноземних компаній, представники громадськості та преси. Захід проводився за підтримки Американсько-Української Ділової Ради (U.S.-Ukraine Business Council/USUBC).

Під час заходу прозвучали такі основні тези.

Юрій Залуський, старший юрист податкової практики Baker & McKenzie, більш детально зупинився у своєму виступі на неврегульованості оподаткування представництв іноземних компаній:

«Ситуація складається таким чином, що поняття «представництво» та «інвестиції іноземних інвесторів» в Україні зародилися набагато раніше ніж розуміння наших державних органів – яким чином іноземні інвестори повинні здійснювати діяльність на території України, яким чином вони оподатковуються».

«Нажаль в Україні немає корпоративної різниці між представництвами іноземних компаній, які здійснюють комерційну діяльність на території України, та не здійснюють таку діяльність. В Україні некомерційні представництва не існують. Існують просто представництва і постійні представництва для цілей оподаткування. Чому такої різниці немає й де межа між комерційним представництвом та некомерційним – законодавство не передбачає. Це дуже важливо, бо перше оподатковується, а друге не оподатковується. Для інвесторів, які заходять в Україну, це дуже важливо».

«Прописані види податкової діяльності, які не оподатковуються в Україні. В принципі законодавство передбачає ці винятки, але прописані вони «двома словами». Яка суть цього винятку? Коли він має застосовуватися, а коли – ні – не прописано. Приклад – в Податковому кодексі з’явився такий виняток, як надання послуг на території України, в тому числі консультаційних. Полягає він в тому, що якщо інвестор надає послуги на території України і ці послуги надаються протягом 6 місяців в межах одного проекту, або пов’язаних з ним проектів, це іноземне представництво не оподатковується в Україні. Але насправді  з цього винятку виникає більше запитань ніж відповідей: що необхідно вважати одним проектом, коли починається 6-місячний термін, коли він закінчується: коли інвестор сюди приїхав, чи коли підписується контракт. А якщо є різниця між часом підписання контракту і коли насправді почали надаватися послуги. Що таке пов’язані проекти?»

Олена Білозор, старший юрист «Squire Sanders» пояснила існування практичних проблем відкриття представництва в Україні.

Виступ радника з питань інвестицій та конкурентоспроможності USAID Душана Кулки ґрунтувався на тезах, які звертають увагу на потужні компанії світового рівня, які могли б працювати в Україні. На прикладі однієї з найвідоміших компаній світу, виробничі потужності якої знаходяться у двох сусідніх країнах Південно-Західного регіону, пан Кулка змалював необхідність хорошого піклування про представництва іноземних компаній, оскільки досвід роботи компанії у формі «представництва» визначає подальше рішення компанії у розміщенні своїх інвестицій на території країни представництва чи ж повного згортання діяльності. Він закликав боротися за таких інвесторів на самому високому рівні та висловив переконання, що добитися суттєвих результатів можливо.

Директор відділу податкового і юридичного консультування KPMG Тетяна Заморська назвала більше 10 основних юридичних та податкових питань, які виникають при реалізації тендерних проектів в Україні представництвами іноземних компаній.

Олег Гнатцов, голова департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відповів наступне:

«Сьогодні ми почули викладки тих проблем, які дійсно потребують вирішення. На цьому заході я бачу народження того громадянського суспільства, якого Україні досі не вистачало для вирішення проблем як суспільних, так і професійних. Це професійне зібрання доводить, що наше суспільство починає розуміти, з якими проблемами воно стикається у своєму економічному розвитку, яке є основною базою і підґрунтям для розвитку інвестиційних проектів».

Людмила Воронцова, заступник директора департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України зі свого  боку зазначила:

«Я дозволю собі подякувати всім присутнім на круглому столі. Лише один момент по питанню видачі свідоцтв платників ПДВ, дійсно пов’язаний з можливими суб’єктивними причинами діяльності Податкової служби. Податкова служба України діє в тому податковому та законодавчому полі, яке їй делеговане Податковим кодексом та іншими законодавчими актами України. Що стосується питання видачі свідоцтва платника ПДВ, на мій погляд, на сьогодні, вже десь з грудня попереднього року, такої проблеми не існує. Видане розпорядження, яким ця процедура повністю автоматизується. Якщо на якомусь етапі в якомусь податковому органі чи регіоні  це існує, повірте, приймаються найжорсткіші управлінські та адміністративні рішення».

«Ще не почавши діяльність в Україні, інвестор отримує цілу низку неприємних вражень», – підсумував доповідачів керівник InvestUkraine Сергій Євтушенко.

Він також пояснив, чому іноземні компанії, що планують здійснити інвестиції  в Україні, щоразу визначаються, в якій формі починати свою діяльність.

На практиці, чимало іноземних компаній для початку вибирають варіант відкриття представництва, яке має ряд очевидних переваг:

• не є юридичною особою, тому не має необхідності формувати статутний капітал;
• керівник діє на підставі довіреності виданої іноземною компанією, отже не потрібно отримувати дозвіл на працевлаштування для іноземців в Україні тощо.

Але є і чимало недоліків:

• Неврегульованість оподаткування представництв іноземних компаній в Україні, що створює складності в фінансуванні представництв;
• Недосконалість законодавства, що регулює порядок відкриття представництв та постановки їх на облік, що суттєво ускладнює процедуру;
• Занадто довгий строк реєстрації 60 робочих днів (для порівняння ТОВ – 3 дні);
• Занадто велика плата за реєстрацію 2 500 доларів (для порівняння ТОВ – 170 грн).

Все це викликає в іноземних компаній негативні реакції вже на етапі вирішення питання про форму їх присутності в Україні.

Загальний висновок – чинне законодавство потребує внесення змін і Держінвестпроект готовий ініціювати внесення відповідних змін в законодавство.

Довідково: InvestUkraine – структурний підрозділ Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, відповідальний за залучення прямих іноземних інвестицій (investment promotion).

Матеріали круглого столу, доступні для завантаження:

Неврегульованість оподаткування представництв іноземних компаній – Юрій Залуський, Юрист Baker&McKenzie (PDF, українською).

Відкриття представництва. Практичні проблеми – Олена Білозор, Сквайр Сандерс Україна (PDF, українською).

Are the MNEs’RepOffices worth being treated nicely? – Dusan Kulka, USAID LINK Project (PDF, англійською).

«Ще не почавши діяльність в Україні, інвестор отримує цілу низку неприємних вражень», -  заявив Сергій Євтушенко.

«Наприклад: неврегульованість оподаткування представництв іноземних компаній, що створює складності у фінансуванні представництв. Зокрема, якщо іноземна компанія відкрила представництво і перерахувала на своє власне представництво якісь кошти, українська податкова сприймає це як прибуток і його оподатковує. Для інвестора це – незрозумілий  підхід. Другий аспект – недосконалість законодавства, що регулює  порядок відкриття представництв  та їх обліку. Викликає питання тривалість процедури реєстрації представництва – 60 днів, а також вартість реєстрації  представництв – 2,5 тисячі доларів. В той час коли ТОВ можна зареєструвати за 170 гривень та 3 дні» , – пояснив Сергій Євтушенко.

Також він зазначив, що мета проведення цього круглого столу – не лише привернути увагу до проблемних питань оперативної діяльності представництв іноземних компаній в Україні, але й запропонувати механізми їх вирішення, і у випадку зацікавлення з боку бізнесу – створити  робочу групу, яка зможе напрацювати конкретні законодавчі ініціативи, що зможуть зняти цю проблему.

19 квітня круглим столом «Проблемні питання представництв іноземних компаній в Україні» Держінвестпроект України розпочав проведення серії заходів за участю іноземних компаній, які працюють в Україні, а також потенційних інвесторів з обговорення актуальної проблематики їх діяльності в Україні.

Участь у дискусії взяли керівник InvestUkraine Сергій Євтушенко, директор компанії SigmaBleyzer Вадим Бодаєв, голова департаменту інвестиційно-інноваційної політики та розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Олег Гнатцов, заступник директора департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України Людмила Воронцова, старший юрист податкової практики Baker&McKenzie  Юрій Залуський,  керівник практики трудового права компанії «Sayenko Kharenko» Світлана Хєда, старший юрист «SquireSanders» Олена Білозор, директор відділу податкового і юридичного консультування KPMG  Тетяна Заморська, радник з питань інвестицій та конкурентоспроможності Проекту USAID Душан Кулка,  керівники представництв іноземних компаній, представники громадськості та преси.

Довідково: InvestUkraine – структурний підрозділ Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, відповідальний за залучення прямих іноземних інвестицій (investmentpromotion).

Джерело: прес-служба Держінвестпроекту.

“Поточна макроекономічна ситуація залишає простір для маневру для можливих майбутніх стимулюючих заходів,” – сказано у повідомленні на веб-сайті Національного банку України. Відповіно до інформації Голови НБУ Сергія Арбузова, банк розгляне можливість зниження облікової ставки після надходженні інформації про рівень економічного зростання та баланс поточного рахунку за березень.

Національний банк України знизив облікову ставку до 7,5 з 7,75 у березні поточного року, уперше з 2010 року, після того, як рівень інфляції сягнув мінімального рівня за останні дев’ять років.

Починаючи з березня цього року, НБУ придбав $500 мільйонів, оскільки ситуація на валютному ринку покращилась, сказано у повідомленні. Відповідно до повідомлення, НБУ не здійснював продажу доларів для підтримки курсу гривні за цей період.

Притік валюти від нерезидентів у першому кварталі перевищив виплати нерезидентам у 3,4 рази, повідомляє НБУ.

Джерело: Bloomberg.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на прес-конференції заявив Євген Копатько – засновник компанії Research & Branding Group, що проводила дослідження інвестактивності в Україні.

«Це середній показник, причому він корелює з даними інших компаній, які розраховують індекс інвестиційної активності», – сказав Є.Копатько.

За його словами, опитування проходило серед великих американських, європейських і українських компаній. Метод дослідження – анкетування, географія – вся територія України, вибірка становила близько 290 респондентів. «Дослідження проводилося за ініціативою Державної податкової служби України за підтримки реалізації польового етапу компанією Research & Branding Group», – відзначив Є.Копатько.

Дослідження грунтувалося на 5 ключових параметрах – оцінки інвестиційного клімату, змін клімату впродовж останніх 6 місяців, очікувань змін клімату впродовж подальших 6 місяців, відповідності економічної політики української влади світовим реаліям, чи планує компанія вкладати гроші в економіку України.

Так, інвестиційний клімат в Україні за 10-бальною шкалою було оцінено респондентами на рівні 4,1 балу. 4,5% інвесторів оцінюють інвестклімат у країні як добрий, 8,3% – як дуже поганйи, 35,5% – близький до дуже поганого, близько 50% – як нейтральний.

Зміни як інвестклімат упродовж 6 останніх місяців було оцінено таким чином: 35,8% – негативно, 51,4% респондентів вважають, що він практично не змінився, 12,8% вважають, що є певні позитивні зміни.

Кажучи про очікування на наступні 6 місяців, Є.Копатько відзначив, що 17,6% респондентів вважають, що інвестклімат покращуватиметься, 51,7% – не передбачає змін, 27,7% респондентів вважають, що ситуація має тенденцію до погіршення.

27,9% респондентів на питання «Наскільки, на вашу думку, економічна політика влади відповідає існуючим реаліям світової економічної ситуації?» відповіли, що відповідає, 33,1% респондентів вважають, що не відповідають.

Крім того, 31,1% опитаних компаній мають намір упродовж найближчого року інвестувати в економіку України, 25,6% – ще не визначилися, 20,1% – не планують і важко відповісти 23,2% респондентів.

«Сьогодні в цій цифрі, що озвучена (індекс інвестиційної активності – УНІАН), я бачу великий шар роботи, який нам належить зробити», – сказав голова Державної податкової служби України Олександр Клименко.

Є.Копатько також озвучив думку інвесторів щодо того, що необхідно змінити для покращення інвестиційного клімату: спростити вимоги оформлення і подачі документів, привести норми Податкового кодексу до однозначного трактування, а також скоротити податки.

Джерело: УНІАН, Research & Branding Group.